La paella du dimanche

Tous les dimanches, aussi loin qu'elle s'en souvenait, le grand-père d'Inés faisait de la paella. Pas celle que les touristes mangent dans les restaurants bon marché au bord de la plage, mais la paella lente, avec des os, du safran et du lapin les bons jours. Il la faisait dans le patio sur un feu de bois qu'il allumait lui-même, même maintenant qu'il avait quatre-vingt-trois ans.

Щонеділі, скільки себе пам'ятала, дідусь Інес готував паелью. Не ту, яку їдять туристи в дешевих ресторанах біля пляжу, а справжню, повільну, з кістками, шафраном і кроликом у добрі дні. Він готував її на патіо на дровах, які сам розпалював, навіть тепер, коли йому було вісімдесят три.

Ce dimanche, Inés était rentrée de Madrid pour le voir. Il était plus maigre que la dernière fois. Il bougeait avec plus de précaution. Mais quand elle est entrée dans le patio, il était déjà accroupi près du feu, ajustant les bûches avec une longue tige de fer.

Цієї неділі Інес приїхала додому з Мадрида, щоб побачити його. Він був худішим, ніж минулого разу. Рухався обережніше. Але коли вона зайшла на патіо, він уже сидів навпочіпки біля вогню, поправляючи дрова довгою залізною палицею.

— Tu es en retard, a-t-il dit sans se retourner. Il disait toujours ça, même quand elle arrivait en avance.

"Ти запізнилася," сказав він, не повертаючись. Він завжди так казав, навіть коли вона приходила раніше.

Elle s'est agenouillée à côté de lui et a regardé la poêle. Le riz commençait juste à absorber le bouillon. La cuisine derrière eux sentait l'ail et le romarin. Sa grand-mère était quelque part à l'intérieur, en train de poser bruyamment les assiettes sur la table.

Вона присіла поруч і поглянула на сковороду. Рис тільки починав вбирати бульйон. Кухня позаду них пахла часником і розмарином. Її бабуся десь усередині гучно ставила тарілки на стіл.

Il a pointé la poêle avec sa tige. — Toi, tu surveilles ça. Ne remue pas. Les gens qui remuent la paella ne comprennent pas la paella.

Він вказав палицею на сковороду. "Ти доглядай за цим. Не мішай. Люди, які мішать паелью, не розуміють паелью."

Inés n'a pas bougé pendant trente minutes. Elle a regardé le riz changer de couleur, elle a regardé le fond de la poêle accrocher et brunir, elle a regardé son grand-père la regarder. Quand il a finalement retiré la poêle du feu, il a hoché la tête une fois. Il n'avait pas besoin d'en dire plus.

Інес не рухалася тридцять хвилин. Вона спостерігала, як рис змінює колір, як дно сковороди підрум'янюється, як дідусь спостерігає за нею. Коли він нарешті зняв сковороду з вогню, він кивнув один раз. Їй не потрібно було, щоб він щось казав.