Сходи та стара історія

Зблизька сходинки виглядають ще гірше, ніж раніше. Вони йдуть униз дуже круто, майже як драбина. Це насправді не сходи. Це вузька лінія, вирізана в скелі, і далеко внизу Поллі бачить зелене море. Вона зістрибує на кілька перших сходинок. Кожна сходинка трохи вища або нижча за попередню.

Up close the steps look worse than before. They go down very steeply, almost like a ladder. It is not really a staircase. It is a narrow line cut into the rock, and far below Polly can see the green sea. She hops down the first few. Every step is a little higher or lower than the last one.

Про це місце є стара історія, і її розповідають усі. У тисяча чотириста двадцятому році сюди прийшло військо, щоб напасти на місто. Кажуть, що солдати вирізали всі ці сходи в скелі за одну ніч, потай, щоб піднятися й несподівано напасти на місто нагорі.

There is an old story about this place, and everybody tells it. In the year fourteen twenty, an army came to attack the town. People say the soldiers cut this whole staircase into the cliff in one night, in secret, so they could climb up and surprise the town above.

Це гарна історія. Але, мабуть, неправдива. Сто років тому її вивчав один дослідник. Він сказав дві речі. За одну ніч не можна вирізати двісті сходинок у твердій скелі. А ще тут стояли сторожові вежі, тож ніхто не міг працювати всю ніч і залишитися непоміченим.

It is a good story. But it is probably not true. A researcher studied it a hundred years ago. He said two things. You cannot cut two hundred steps into hard rock in one night. And there were guard towers here, so nobody could work all night without being seen.

Поллі сідає на сходинку. Під нею пролітає великий морський птах, так низько, що крилом майже торкається моря. Він зовсім не махає крилами. Справжня відповідь десь нижче.

Polly sits down on a step. Below her a big seabird flies past, so low that its wing almost touches the sea. It does not move its wings at all. The real answer is somewhere further down.